Пам’ятка батькам п’ятикласників

Пам’ятка.  Правила покарання

Уроки психології. Коронавірус і діти.

Психологічні рекомендації для батьків про організацію дистанційного навчання

Вплив-комп’ютера на психіку дитини

Поради психолога

Ключові навички для успішного навчання

Ніколи не рано й не пізно допомогти дитині розвинути комплекс навичок, необхідних для досягнення успіху у шкільному навчанні. У даний комплекс входять організаційні навички та навички тайм-менеджменту (управління часом), навички визначення пріоритетів, зосередження й мотивації. Далі пропонуються поради, які допоможуть батькам спрямувати дитину на правильний освітній шлях.

• Спілкуйтеся з дитиною. Для того щоби з’ясувати, якими з перерахованих вище навичок ваша дитина вже володіє, а які їй ще тільки належить розвинути, почніть просту бесіду про її цілі. Спитайте дитину про те, які в неї улюблені предмети, яких уроків вона боїться, чи задоволена вона своїми оцінками.
• Прислухайтесь до підказок. Поєднуйте власні спостереження з оцінкою самої дитини. Чи не перевантажена вона завданнями? Якщо так, у такому випадку в неї можуть бути проблеми з організацією часу. Чи виникають у дитини труднощі при виконанні шкільних робіт? Можливо, вона легко відволікається. Узагалі, чи цікаво їй учитись? Якщо ні, то, імовірно, дитині потрібна допомога у формуванні мотивації.
• Виявляйте проблемні сфери. Допоможіть дитині визначити, з якими академічними навичками в неї виникають проблеми.

1. Організаційні навички

Для того щоби бути успішними в навчанні, діти повинні бути організованими, при цьому неважливо, іде мова про необхідність пошуку потрібних матеріалів для виконання завдання чи треба не забути принести додому свої підручники. У багатьох дітей проблеми навчання пов’язані, швидше за все, з недоліком організації, ніж з відсутністю інтелектуальних здібностей.

Поради, як допомогти дитині стати більш організованою:

• Складіть список речей, які ваша дитина щодня повинна відносити у школу та приносити назад додому. Повісьте першу копію перед вхідними дверима, а іншу покладіть в її шкільний рюкзак. Перевіряйте його щодня, щоб упевнитися, що вона виконує всі пункти списку.
• Дізнайтесь, наскільки добре, вчасно та в повному обсязі дитина виконує домашню роботу, як вона веде шкільні зошити. Потім разом розробіть систему виконання домашньої роботи – таку, яка їй сподобається, яку, відповідно, їй захочеться застосовувати на практиці.
• Купуйте разом з дитиною приладдя, які допоможуть їй стати більш організованою, наприклад, папки, швидкозшивачі тощо.

2. Навички тайм-менеджменту

Планування достатньої кількості часу на виконання завдань може бути важким завданням для вашого маленького учня. Навіть коли дітям дається цілий тиждень на написання реферату, багато хто з них починають працювати над завданням лише ввечері напередодні дня здачі. Навчання вміти організовувати час у продуктивні блоки вимагає практики й досвіду.

Поради про те, як допомогти дитині навчитися краще управляти своїм часом:

• Плануйте виконання завдань на місяць. Починайте з виконання найбільших завдань, розбиваючи їх на більш дрібні частини для щовечірнього виконання.
• Допоможіть дитині відстежити, скільки часу вона витрачає на виконання домашніх завдань щотижня, щоб вона могла зрозуміти, як розділити цей час на керовані відрізки.
• Разом визначте час для виконання домашніх завдань вечорами й допомагайте дитині дотримуватися цього графіка.
• Якщо ввечері часу не вистачає, допоможіть дитині знайти інші можливості для виконання шкільних завдань, наприклад, уранці, під час самостійної підготовки у школі або у вихідні дні.

3. Навички встановлення пріоритетів

Іноді діти відстають у школі й не можуть вчасно виконувати завдання просто тому, що не знають, з чого треба починати. Розподіл пріоритетності завдань – це вміння, яке стане у пригоді дитині в житті, тому ніколи не рано його навчитись.

Поради, які допоможуть вашій дитині правильно розставляти пріоритети:

• Попросіть дитину записати всі завдання, які їй треба виконувати, навіть ті, які не пов’язані зі школою.
• Попросіть її проставити перед усіма завданнями позначки від 1 до 3, де 1 – найбільш важливе завдання.
• Попросіть дитину розповісти вам про кожне завдання, щоб ви могли зрозуміти пріоритети вашого малюка. Якщо він ставить позначку 1 перед громадськими заходами, ви дізнаєтесь, до чого прикута вся його увага.
• Допоможіть дитині змінити деякі помітки, щоб розставити пріоритети на користь академічної успішності. Потім запропонуйте їй переписати список таким чином, щоб усі завдання з позначкою 1 стояли на початку списку.
• Періодично перевіряйте цей список і спостерігайте за тим, як дитина розвивається та змінюється, які пріоритети вона дає новим завданням.

4. Навички зосередження уваги

Коли ваш другокласник учить орфографію або старшокласник готується до контрольної роботи із тригонометрії, дуже важливо, щоб він працював над шкільними завданнями без перешкод і чинників, що відволікають.

Поради, які допоможуть дитині вчитися краще зосереджуватись на завданнях:

• На той час, протягом якого дитина працює за комп’ютером, вимкніть доступ до електронної пошти й ігор.
• Під час виконання домашніх завдань оголосіть заборону на розмови по телефону й перегляд телепрограм.
• Шукайте в домі місце, що підходить для специфіки навчального завдання. Якщо дитина працює над рефератом, їй, можливо, буде потрібно багато місця; якщо ж вона готується до контрольної роботи з мови, їй потрібен добре освітлений стіл.
• Для кращого зосередження під час виконання домашнього завдання виведіть із її кімнати братів і сестер.

5. Мотивація

Більшість дітей кажуть, що вони хочуть добре вчитись у школі, але багато хто не дотягує до рівня виконання шкільної роботи, необхідного для досягнення успіху в навчанні. Причиною цього часто є недостатня мотивація. Для того щоб спрямувати дитину на шлях успішного навчання, поєднайте інтереси малюка з навчанням.

Поради, які допоможуть вам краще мотивувати дитину на навчання:

• Поєднуйте шкільні уроки з життям вашої дитини. Якщо вона вивчає відсотки, то коли наступного разу ви підете разом у магазин, попросіть її порахувати ціну товару зі знижкою.
• Поєднуйте інтереси вашої дитини з навчанням. Якщо вона захоплена музикою, дайте їй книги про музикантів і продемонструйте зв’язок між музикою й іноземними мовами або музикою й математикою.
• Дайте дитині можливість контролювати ситуацію та право вибору. Нехай вона сама складає розклад навчальних занять (під вашим наставництвом, звичайно), організує роботу з виконання шкільних завдань тощо.
• Заохочуйте дитину ділитися своїм досвідом та знаннями. Систематично питайте її про те, чого вона навчаєтьсь у школі, що цікаве для себе відкриває.
• Вітайте своїх дітей, заохочуйте їх, відзначайте всі їхні успіхи.

Часто діти бояться пробувати щось нове через страх перед невдачами чи через спогади про випадки, коли вони не досягали успіху. Ви можете допомогти дитині розірвати це коло, відзначаючи її успіхи, навіть найменші і, здавалось би, незначні, а також надаючи всі можливості для досягнення успіху в навчанні.

Поради Василя Сухомлинського

Надавайте великого значення завершенню дитиною початого.

Навчіть дітей доцільно розпоряджатися часом.

Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки; визнавайте за нею право на помилку.

Пам’ятайте, що відучувати від жадібності важко. Тому привчайте дитину до щедрості.

Світ різноманітний, але нехай ваша дитина пам’ятає:

• усе на світі, або чесно, або нечесно;
• усе на світі – або добро, або зло;
• усе на світі – красиво або некрасиво.

Не плутати! Не шукати середини! Вибирати чесне, добре і гарне.

Єдиний надійний і певний спосіб змусити наслідувати тільки добре – позбавити дітей вибору!

В.О. Сухомлинський

11 хороших порад для батьків, діти яких йдуть у школу в цьому році.

Отже, як полегшити життя першокласникам та їхнім батькам?

Поради перед школою

1. Дбайте про те, щоб малюк міг вибігати після школи або просто висипатися. Багато першокласники стають більш емоційними, агресивними і слізливими у перші шкільні тижні – це нормально. Давайте підтримку, тілесні і емоційні погладжування (масаж, приємні слова, похвала, впевненість, що все вийде, обійми).
2. Частки мозку, які відповідають за «утримання дитини в одній позі» (наприклад, за партою зі складеними ручками), включаються в роботу після 7 років. Але і потім малюки не можуть бути довго посидючими, не бігати на перервах, не проявляти активність. Якщо вчителям не вистачає знань, для того, щоб давати дітям можливість розрядки, хоча б ви вдома не сваріть їх за стан «дзиги». Нехай після школи, якщо хочуть, бігають, стрибають на батуті і катаються на велосипеді …
3. Також тільки після 7 років багато діток можуть відчувати себе частиною системи і підкорятися її правилам, відчувати себе частиною групи (ми – учні, однокласники, діти). Це ще один аргумент на користь семирічного шкільного старту. Тому чимало діток не реагують, поки до них особисто не звернуться:

– Марійко (Павлику), відкрий зошит.

Добре, якщо вчитель це знає, і добре, якщо є кому йому про це нагадати.

А батькам важливо вдома грати в школу, програвати з іграшками можливі ситуації і запам’ятовувати фразу: «Діти, розгорніть, будь ласка, зошити (підручники, щоденники)!»

4. Якщо дитина – єдина дитина в сім’ї, якщо вона не була у садку, то вона не звикла до шуму, постійної присутності інших поруч, дотиків. Вона буде сильніше втомлюватися і скаржитися на те, що її ображають (дотик інших вона може розцінювати, як агресію). З таким малятком потрібно частіше грати в контактні-тілесні гри: боротися, тискатися, битися подушками, ліпити одне з одного колобків або власні тіла (пальчики, стопочки, гомілки … вушка і носик теж). Такі ігри дозволяють малюкам повернутися в свої кордони, відчути тіло, зменшити напругу і потренувати тіло для контактів.
5. Якщо вчителька дуже відрізняється за психотипом, емоційними реакціями, статурою, гучністю голосу від мами і близьких жінок – дитина може її боятися.

Дитині важливо говорити – вчителька каже голосно не тому, що сердиться, а тому що хоче, щоб її всі почули.

І вдома важливо грати в «шумілки», «ричалки» і в «кричалки». Весело навіть просто погавкати один на одного. Хороша гра навіть для дорослих.

6. Для того, щоб діткам полегшити адаптацію, – в перші тижні вересня влаштуйте зустрічі діток-однокласників у ігрових центрах, на пікніках, запрошуйте потенційних друзів у гості. Чим швидше вони познайомляться, тим швидше будуть зосереджуватися на навчанні.
7. Щопонеділка дитину може бути складніше «відірвати від себе». Це стосується і малюків, які адаптуються до садка. Називається це – синдром понеділка. Після близькості з батьками складно йти в чуже середовище. У ранок понеділка – встаємо раніше, даємо час для обіймів, уповільнюємо темп збору в школу, розлучаємося, обіймаючись і (надуваючи один-одного любов’ю, як повітряні кульки). І давайте з собою школяреві частинку себе – мамин браслет, значок, кулон хустку з ароматом парфумів …
8. У школі робимо колаж із фотографій личок діток (добре, якщо ви якомога раніше, можна сфотографувати всіх на першому уроці і відразу ж зробити таке сімейне фото). Коли дитина приходить у клас і бачить себе серед інших, вона відразу відчуває, що у неї є місце і вона своя. Можна просто обмалювати долоньки на ватмані, підписати всередині кожної імена і розвісити на стінах …
9. Ви повинні точно розуміти, що дитина знає, де шкільний туалет, вміє ним користуватися, знає, як попроситися. Багато шкільних неврозів пов’язані з туалетними складнощами. Якщо малюк витрачає сили на те, щоб щось утримати, йому не до прийому нової інформації …
10. Для дуже чутливих, вразливих дітей, особливо, якщо з прізвища легко зробити «дразнилку» , придумуємо разом різні прізвиська, які можна зробити з прізвища. Це таке щеплення. Після неї не так хочеться ображатися на обзивалки.
11. Для діток-негативістів, які звикли фіксувати увагу тільки на поганому, ну і взагалі для всіх – після школи задаємо питання: «Що було хорошого?». Якщо дитині складно – спочатку починають говорити дорослі.

Звичайно, потрібно потім поговорити про погане. Особливо, якщо ви помітили, що малюк став занадто дратівливим або млявим, що грає в «крикливого вчителя» або «покараного учня». Малюк повинен розуміти, що вдома може розповісти все на світі і отримати підтримку.